Новые книги для меня

Август 25th, 2013

 Очередная партия маленьких приятностей
.


Хорошо иметь подружку в Москве, которая заберет твой заказ. Как-то меня на Восток потянуло...

http://zuta37.livejournal.com/74864.html

хорошоплохо (никто еще не проголосовал)
Loading...Loading...

(15142789)

Август 24th, 2013

Самвидав чомусь вважають меншовартісними книжками. Тобто, якби серед книжок були національності, самвидавчі вважали б себе українцями, і одразу б запопадливо перепрошували, якби трапились вам на очі на полиці поважної книгарні поруч з книжками самої Люко Дашвар, чи, боже збав, Пєлєвіна. Так і вибачались би:

- Перепрошую, я вам у молоко з кров'ю часом не плюнув?
- Ізвєнітє, я вам на вашєґо Чапаєва не наступіл нєчаянно?

На щастя, до поважних крамниць самвидав ніхто й не пускає, тож ситуація цілком теоретична. Бо що це за книжка, у видання якої не вклав коштів ніхто, окрім самого автора? Кому, крім того автора, вона може бути цікавою? Це якби Сервантес видавав Дон Кіхота не на кошти Дуки Бехарського, маркіза Хібралеонського, графа Беналькасарського, віконта Алькосерського, властителя міст Капільї, Курієля та Бургільйоса, а на свою платню скромного збирача податків чи взагалі на пенсію ветерана битви при Лепанто.

Доля здравого смислу в таких міркуваннях є. Тому, якщо можете не видавати самотужки, не видавайте. Або видавайте таємно й нікому не зізнавайтесь, що Панас Мирний - саме ви. Або видавайте геть мізерним накладом, таким щоб в перший місяць розійшовся б між друзями-родичами, варто навіть перерахувати усіх друзів поштучно ще до того, як віддасте макет у друкарню, й замовити точно в тютельку.

При цьому враховуйте, що "френди" друзям не тотожні, і скільки б тисяч не було у вашій френдстрічнці, як би вони захоплено не коментували ваші записані вранці сни, все це віртуальщина, і коли Дмитро Горчев, журнал якого тоді читало щось із чотири тисячі душ і ботів, спробував розповюдити свою нову книжку повз видавництва й книгарні, підписалися на неї тільки боти, та й ті якось невпевнено. Тож розраховувати можна тільки на справжніх, а не уявних друзів, та й тих ви ризикуєте позбутися, якщо пропонуватимете їм свою книжечку занадто наполегливо, або позиційно не перекриєте стільцем шляхи до втечі з кнайпи тощо.

При цьому, якщо ви зробите ще одну головну помилку самвидавчого автора і всучите вже й так наполовину втраченому другові свою книжку безкоштовно, шанси на те, що він її відкриє й прочитає хоча б сторінку з примарних стають геть нульовими. Це виходить, книжка, яку й за гроші ніхто не читає? Заплативши ж гроші, людина зазвичай читає хоча б зі впертості.

Бо справжні вартісні книги терпляче стоять на полицях і чекають, поки по них прийдуть саме ті, хто їх сам розшукував, а не дзеленчать у двері із вигуками "Здрастуйте, вам нечувано пощастило!" як комівояжери канадських оптових компаній. Василій Розанов недарма вважав, що книжка має коштувати дорого, щоб не потрапляла до випадкових рук. Жодній з цих вимог самвидавча книжка відповідати не може.

Втім, самвидавчий автор ні про що таке не здогадується, друкує, скакає на радощах дурником, бігає по книгарнях в марних спробах прилаштувати своє творіння, потім всучує друзям, співробітникам і геть випадковим пасажирам в плацкартному вагоні Херсон-Пирятин - і все одно навіть через півроку залишається сидіти скупим лицарем на пачках зі своєю книжечкою, вже геть без друзів, без родичів і навіть дружина вже каже йому, або ти винесеш цей непотріб у гараж, або я переїду до жити до мами в Охтирку.

Ви помітили, що ми й досі жодним чином не розглядали зміст книжки? Бо насправді самвидавчі книжки відрізняються від видавцевидавчих не більше, ніз позашлюбні діти від законних. Вони так само можуть бути як талановитими, так і бездарними, як нудними, так і захопливими і таке інше і таке інше. Залежить лише від батьків. Різниця лише в тому, що у самвидавчих до змісту частіше всього так і не доходить.

Тож якщо ваш геній настільки випередив свій час, що його не взялося друкувати жодне видавництво, краще заснуйте своє видавництво, щоб було що вписати у відповідну строчку бібліографії. Деякі українські письменники свого часу так і зробили.

Ну і щоб усе написане вище не пропало марно, рекомендую свою самвидавчу книжку, завдяки якій я усі тонкощі життя самвидавчого автора і засвоїв. Декілька примірників і досі зберігаються в мене під столом. Якщо зацікавить - звертайтеся.

А.Санченко. Вызывной канал : Рассказы
А.Санченко. Вызывной канал : Рассказы

http://barcaroly.livejournal.com/144513.html

хорошоплохо (никто еще не проголосовал)
Loading...Loading...

солодкувато))

Август 24th, 2013

останнім часом якось солодкувато все в моєму житті))) вчора був вечір зефірно-фруктового десерту та Muse, а сьогодні - літери Ш: шарлотка і "Шерлок Холмс"))

нарешті розпрощалися з паном професором, який повсякчас нагадував, що він доктор наук, а ми - лайно)) прощання виявилось набагато приємнішим, ніж зустріч - вже без конфліктів і з бажаними оцінками)

а ще дочитала книгу "Между строк", яка складається з листування Януша Вишневського з Малгожатою Домагалик. цікаві, в принципі, теми обирають. підкреслила для себе кілька важливих світоглядних моментів ну і кілька загальновідомих (але досі невідомих мені) фактів почерпнула)) хоча й без мінусів не обійшлося. інколи відчувалась якась нещирість відповідей - мало собі уявляю, щоб пишучи лист гарному другові, ти б спочатку займався плідною пошуковою роботою в неті. хоча, мо то я листи писати не вмію?!)) питання, які вони задавали один одному майже завжди залишались без відповідей. звісно, від початку була домовленість про необов'язковість відповідей, але саме мені цього не вистачало. але, знову ж таки, мо то я надмірний традиціоналіст у веденні діалогів?!)) зрештою, книга не бестселлер, але як є зайвий час, прочитати можна. я не захоплена, але й не жалкую))

http://mayjge-bilyavko.livejournal.com/29403.html

хорошоплохо (никто еще не проголосовал)
Loading...Loading...

Танец в лесу

Август 23rd, 2013

 Есть у меня перевод, который давно ждет своего издателя:

ДАВИД ГРОССМАН
"БУДЬ МНЕ НОЖОМ"

Кажется, это единственный роман Гроссмана, который еще не издан на русском языке.

Это роман в письмах. Одно из писем я, пожалуй, выложу здесь. Оно не первое и не последнее, поэтому кое-что может показаться непонятным. Не ждите от меня объяснений. Моя цель - заинтриговать читателя.

Итак: (далее…)

хорошоплохо (никто еще не проголосовал)
Loading...Loading...

Заказ книг в Лабиринте — готово!

Август 23rd, 2013

Заказ сделан! 98 книг на сумму больше 20 тысяч и весом 44 кг! 🙂
Обычно заказ идет где-то около двух недель. Я всем сумму посчитаю - за эти две недели хорошо бы как-то нам деньги передать, а то выкупать будет не на что. 🙂

http://annarakhmanina.livejournal.com/106609.html

хорошоплохо (никто еще не проголосовал)
Loading...Loading...

(24030529)

Август 22nd, 2013

Прочитал сегодня:

 

Гор Видал «Город и столп»

Ф.М.Достоевский «Двойник»

В.М.Мокиенко «В глубь поговорки»

В.В.Колесов «История русского языка в рассказах»

Владимир Даль «Пословицы русского народа»

Лене Паскаль «Кружевница»

Джон Стейнбек «О мышах и людях»

Джидду Кришнамурти «Свобода от известного»

Альбер Камю  «Падение» (перечитано)

Абуль-Фарадж «Книга занимательных историй»

Франц кафка «Ангелы не летают» (дневники)

Никола Буало «Поэтическое искусство»

Роберт Пенн Уоррен «Цирк на чердаке» (рассказы)

Будда «Дхаммапада»

Владимир Соловьёв «Красота в природе»

Владимир Кунин «Иллюстрации Гюстава Доре»

Роберт Музиль «Три женщины»

Александр Поуп «Похищение локона»

П.Я.Чаадаев «Апология сумасшедшего»

В.А.Гиляровский «Трущобные люди» (рассказы)

http://padixpista.livejournal.com/151384.html

хорошоплохо (никто еще не проголосовал)
Loading...Loading...

Август 22nd, 2013

Костя: <...> В рай идем? А что это за кабачина вообще? Ночник?
Д. А. С.: (улыбается) Костя, он как город, там прикол такой, короче рай на районы поделен. Есть американский, есть для немцев, французов – общеевропейский, есть для китайцев, и русский есть рай.
(Костя медленно садится на раскладушку)
Д. А. С.: Вот в русский рай, я тебе мужик скажу однозначно, попадают только пьяницы, нищие и убогие люди. Понимаешь?

Пряжко П. Комната Марселя Пруста #

http://zig-zugg.livejournal.com/556325.html

хорошоплохо (никто еще не проголосовал)
Loading...Loading...

(10835274)

Август 21st, 2013

Напротив моего окна – французская школа, и я разглядываю мальчишек в свой восьмикратный полевой бинокль… Так близко, что я мог бы протянуть руку и дотронуться до них… Они в шортах… Холодным весенним утром я вижу у них на ногах гусиную кожу… Я мысленно переношусь сквозь бинокль на другую сторону улицы – призрак под утренним солнцем, раздираемый на части бесплотным вожделением.
© У. Берроуз ‘Голый завтрак’

Напротив моего окна также школа. Просыпаюсь от крика физкультурника, впрочем, мне это нравится. Урок за уроком рассматриваю детей, но мне необратимо не 16.
Папин бинокль любила использовать по назначению, но ощущала какую-то неестественную мерзость от подглядывания. Сейчас эта неестественность меня не смущает… Люблю наблюдать, часами…

http://lost-lg.livejournal.com/73731.html

хорошоплохо (никто еще не проголосовал)
Loading...Loading...

Фредерико Гарсия Лорка «Цыганское романсеро»

Август 21st, 2013

Как такое могло пройти мимо меня все эти годы?!
Удивительно откровенные, искренние, обнажённые стихи, слова которых одеты в метафоры и символы. Удивительно, как очеловечено всё окружение поэта: всё живо, всё сочувствует. Ярко и остро. Горячо и романтично.
Сами стихи удивительно напевны.
Это действительно песни, и их суть замечательно сохранил бережный перевод Гелескула. О переводах – отдельное слово. Часто переводы слишком чётко ставят над i точки законченности, и стихи теряют свою прелесть, теряют себя. Полунамёками, недоговоренностями, символами и метафорами поёт Лорка. И, как ни странно, это понятней и проще рубленной конкретики переводов.
Странная простота стихов обманчива – за бесхитростными сюжетами виднеются глубины боли и любви, жизни. Сюрреалистичность образов тоже лишь наносное – никогда мне ещё не были понятны настолько завуалированные эпитеты, кажется, что они взывают к тем универсальным образам, которые коренятся в самой сути мира.
И в каждой строке – любовь. В каждом слове – нежность. В каждом стихе - жизнь.
Но разве о счастье? За каждой буквой – горечь, боль, смерть. Та самая срединная горчинка, которая присуща Испании, и с которой моя «нота сердца» чувствует созвучие.
Такой силой и красотой обладают они, что я плакала – оттого что прекрасно.

http://witchvail.livejournal.com/229003.html

хорошоплохо (никто еще не проголосовал)
Loading...Loading...

Как читают пользователи web-сайтов

Август 20th, 2013

Глава посвящена текстам в интернете. Как читают пользователи, как писать текст, что бы его прочитали.
Самый главный смысл: «Сначала заинтересовать пользователя, дать ему смысл текста. А если захочет пусть прочтет больше».

Это не означает, что люди никогда не читают информацию в сети. Объём читаемой информации зависит от цели пользователей и уровня необходимых сведений. Однако прежде всего люди «сканируют» представленные тексты, что бы выявить основные разделы информации, а уже затем, при необходимости, более углубленно исследуют страницу. Пользователи, которым необходима более подробная информация, также сперва «скаринуют» текст, но читают более внимательно заинтересованные страницы.

http://alexreva.livejournal.com/26448.html

хорошоплохо (никто еще не проголосовал)
Loading...Loading...